Банер з назвою
Center

The Model of Dangerous Inconsistencies in Socio-Technical Systems (the DISTS Model)

Модель небезпечних неузгодженостей у соціотехнічній системі

 

Petrenko O.V. The Development of Ideas about Human Factor // Proceedings of the VII World Congress “Aviation in the XXI-st century”, (Kyiv, September 19-21, 2016). Kyiv, NAU, 2016. P. 3.5.16–3.5.20.

https://doi.org/10.5281/zenodo.15913553

 

Модель DISTS (the Model of Dangerous Inconsistencies in Socio-Technical Systems) це концептуальна модель аналізу ризиків людського фактору, спрямована на системне виявлення критичних (у тому числі прихованих) невідповідностей між проектними уявленнями й реальними умовами функціонування соціотехнічних систем. Вона фокусує увагу на узгодженості між експлуатаційною філософією, організаційною культурою, вимогами до людини та реальними людськими можливостями, з урахуванням тих професійних світоглядних установок, що виявляються в процесі практичної реалізації діяльності.
The DISTS Model (the Model of Dangerous Inconsistencies in Socio-Technical Systems) is a conceptual framework for human factor risk analysis, aimed at the systematic identification of critical (including latent) inconsistencies between design assumptions and the real conditions under which socio-technical systems operate. The model focuses on the alignment between operating philosophy, organizational culture, human-related requirements, and actual human capabilities, taking into account the professional worldviews that manifest in the course of real-world activity.

 

Модель DISTS узгоджується з іншими існуючими модeлями людського фактору (SHEL, SHELL, SCHELL), але відрізняється від них фокусом уваги на світоглядних та поведінкових особливостях персоналу в умовах організаційного життя, а також увагою до ризиків відхилень цих особливостей від уявлень, на основі яких відбувалось проектування техніки та розроблялась система експлуатаційних правил. 

 

 

 

Спираючись на ідею про важливість місця організаційної культури в структурі людських факторів (модель SHCELL), модель DISTS пропонує приділяти спеціальну увагу професійним світоглядам як експлуатантів, так і розробників технічних систем, наголошуючи на значенні експлуатаційної філософії як системи концептуальних ідей щодо змісту, організації, забезпечення та підтримки операторської діяльності. Однією з функцій експлуатаційної філософії є сприяння кращій узгодженості між конструктивними рішеннями, реалізованими в машинній складовій, та правилами діяльності людей відповідно до розуміння людських можливостей, обмежень та вразливостей. Інша важлива функція експлуатаційної філософії полягає у її ролі в формуванні та поширенні в професійному соціокультурному просторі уявлень про найкращі моделі професійної поведінки. В більш широкому смислі, фундаментальна роль філософії експлуатації полягає в концептуальному узгодженні всіх складових людського фактору.

Модель DISTS фокусує увагу на ризиках, пов’язаних з можливими невідповідностями між професійними світоглядами, від яких залежить процес експлуатації наявної техніки та обладнання, а також проявами людських якостей та їх впливом на діяльність в певному організаційному просторі, який характеризується своїми соціокультурними рисами та усталеними практиками людської активності, які можуть мати різний ступінь узгодженості з уявленнями проектантів, які створювали техніку та розробляли правила її експлуатації.

Згідно підходу, реалізованому у моделі DISTS, пропонується чотири ключові аспекти аналізу ризиків зриву діяльності, пов’язаних з людським фактором:

  • аспект відповідності реальних характеристик діяльності людини об'єктивним вимогам до даного виду діяльності,
  • аспект узгодженості між особливостями локальної професійної групи, пов’язаними з організаційною культурою (поширені погляди, смисли, ідеали, установки, мотивації тощо) та об'єктивними вимогами до поведінки людини в цій професійній діяльності;
  • аспект відповідності між культурними особливостями локальної професійної групи та філософією діяльності, як її бачили розробники технічної системи,
  • аспект відповідності між реальними характеристиками діяльності людини та філософією діяльності, як її бачили розробники технічної системи.